Як допомогти малюкові заспокоїтися: що працює і що казати

Я вже багато років захоплююся йогою й медитацією. Вони дуже допомогли мені впоратися зі стресом і тривогою, навчили краще помічати власні почуття і, сподіваюся, зробили мене кращим для родини, друзів і людей довкола. Мені дуже хотілося б, щоб у моєї доньки ці інструменти з’явилися значно раніше, ніж у мене.

Кожен з батьків знає цю мить: вежа падає, приносять не ту чашку, і раптом на підлозі лежить маленька людина, яка не чує жодного вашого слова. Ось що допомагає в нас удома і що кажуть дослідження раннього дитинства про те, як допомогти маленьким дітям заспокоїтися.

У розпал істерики

На піку сильного почуття малюк не може слухати, міркувати чи виконувати прохання. Дихальні вправи й пояснення будуть згодом. У цю мить ваше завдання — бути тим, хто спокійний:

• Будьте поруч і опустіться нижче. Сядьте поруч, на рівні дитини.
• Кажіть дуже мало й повільно. «Я тут. Ти в безпеці».
• Дихайте повільно самі. Діти позичають ваш спокій, поки не навчаться знаходити власний.
• Подбайте, щоб усі були в безпеці, і чекайте. Це мине.

Коли буря починає стихати, настає час для вправи на заспокоєння.

Сім способів заспокоїтися

1. Будь черепахою. Сховайся в панцир (обійми коліна, опусти голову), зроби три повільні вдихи й виходь, коли будеш готовий. Цього вчать у багатьох садочках, бо черепаху може зобразити будь-яка дитина.
2. Живіт-кулька. Руки на животик. Вдихни носом і відчуй, як живіт надувається, мов повітряна кулька; повільно видихни.
3. Понюхай квітку, задми свічку. Підніміть палець: повільно понюхайте квітку, потім подуйте на свічку так легенько, щоб полум’я лише тремтіло.
4. Стисни й відпусти. Міцно стисни кулачки, порахуй до трьох і відпусти, щоб руки стали м’якими. Потім плечі, потім пальці ніг.
5. Дивись, як осідає. Струсніть баночку з блискітками або сніжну кулю й дихайте повільно, доки всі блискітки не опустяться.
6. Затишний куточок. Маленьке м’яке місце з подушкою, ковдрою й улюбленою іграшкою, куди будь-яка дитина може прийти, щоб їй стало краще. Це місце, щоб заспокоїтися, а не покарання.
7. Заспокоєння з голосом. У важкі дні короткий лагідний голос може провести дихання замість вас. Саме для цього ми й створили Лулу (див. нижче).

Тренуйтеся, коли дитина вже спокійна, у формі гри. Тоді все буде напоготові, коли прийде сильне почуття. Учителі можуть використовувати їх і з цілим класом: у нашому посібнику про перерви для мозку в класі вони чергуються з рухливими перервами.

Назвіть почуття

Коли стане спокійніше, висловіть почуття словами: «Ти так розсердився, коли впала вежа». Назвати почуття — перший крок до того, щоб із ним упоратися. У дослідженні з дорослими проговорювання почуттів заспокоювало реакцію тривоги в мозку. А в 79 дослідженнях дітей 2–6 років програми, які вчать дітей розумітися на почуттях, допомагали їм розуміти свої емоції й давати їм раду.

• Використовуйте прості слова: радісний, сумний, сердитий, стривожений, наляканий, схвильований, утомлений.
• Помічайте, де почуття живуть у тілі: гаряче обличчя, напружений живіт.
• Усі почуття дозволені, не всі вчинки. «Сердитися можна. Битися не можна. Давай краще потупаємо».

Розумітися на почуттях — це навичка, як лічба чи читання, і в цьому віці школа рідко вчить її прямо. Дітям, які вміють назвати, що відчувають, легше попросити про допомогу, дочекатися своєї черги й заспокоїтися самим. У нашому посібнику про те, як говорити з малюком про почуття, є перші слова, яких варто навчити, та ігри, що допомагають. А сюжетна гра — лагідний спосіб потренуватися: наш посібник про сюжетну гру й ляльковий будиночок показує, як розіграний день допомагає дитині про нього розповісти.

Трохи тиші щодня

Спокій легше знайти, коли він стає звичкою. Кілька хвилин тиші щодня, коли нічого не треба вигравати чи закінчувати, допомагають багатьом дітям прийти до тями. Особливо після садочка чи школи або коли дитина перестала спати вдень. Тихий час не мусить бути беззвучним: полежати й послухати, погортати книжку, повільно подихати — усе це рахується.

Спробуйте Лулу

Ми створюємо Tiny Hands Feel, безкоштовно для кожної родини: тихі хвилинки й перші уроки про почуття для дітей 2–7 років. Черепаха Лулу вголос веде дитину через заспокоєння, тож за нею можуть стежити навіть ті, хто ще не вміє читати. Хвилинну версію можна спробувати вже сьогодні на сторінці Tiny Hands Feel.

Коли проблема не в надто сильних почуттях, а в надлишку енергії, допоможе наш посібник про ігри вдома, щоб витратити енергію, а посібник про екранний час для малюків пояснює, коли екран може допомогти дитині заспокоїтися, а коли ні.

Це досвід батька, а не медична порада. Якщо істерики трапляються дуже часто або бувають дуже сильними чи вас щось турбує в дитині, поговоріть із лікарем або дитячою медсестрою.