Сортер: як малюки вивчають фігури (і чому ця іграшка працює)

Сортер стоїть на полицях дитячих кімнат уже не одне покоління, і недарма. Коробка, кілька отворів, жменька фігурок: малюк бачить, що робити, без жодних пояснень, а коробка одразу показує, чи вийшло. Фігурка або падає всередину, або ні.

Як ростуть навички з фігурами

• Спершу кругле (приблизно від півтора до 2 років). Коло найлегше просунути, бо воно пролазить хоч як його поверни. Більшість дітей справляються з колом задовго до всього іншого.
• Кути (приблизно 2–3 роки). Квадрати й трикутники пролазять, лише коли вирівняні з отвором, тож діти починають повертати фігурку, щоб вона підійшла. Це перше просторове мислення: уявити, як фігура має повернутися.
• Назви й схожі фігури (приблизно 3–4 роки). Діти вивчають слова (коло, квадрат, трикутник, зірка) і починають розрізняти схожі фігури: квадрат і прямокутник, овал і коло, шестикутник і восьмикутник. Порахувати кути стає стратегією.

Знання фігур прямо допомагає в перших кроках у математиці й читанні. Відрізнити трикутник від квадрата вимагає такого ж уважного погляду, як відрізнити «b» від «d» чи «Ш» від «Щ».

Як зробити гру посильною для дворічки

1. Почніть з однієї фігури й одного отвору. Одне велике коло — гарантований успіх, а саме успіх змушує малюка хотіти ще раз.
2. Нехай отвір підказує. Кольоровий обідок навколо кожного отвору, того самого кольору, що й фігура, дає другу підказку, поки назви фігур ще нові.
3. Будьте поблажливими до точності. Маленькі ручки не надто влучні. Фігура, яка опинилася близько до свого отвору, має впасти всередину.
4. Жодної поразки, просто стук. Неправильний отвір має відчуватися як у справжній іграшці: фігурка стукається об край, і пробуєш інший.

Як це зроблено в Shape Sorter

Shape Sorter — це дерев’яна іграшка на екрані: коробка з вирізаними отворами на підлозі ігрової кімнати і товстенькі розфарбовані фігурки з привітними обличчями на килимку.

• Гра починається з одного кола. Потім додається квадрат, далі трикутник і зірка, по три коробки на кожен крок, і щоразу отвори в нових місцях, тож на кожен крок є час потренуватися. Якщо кілька разів не вдається, гра непомітно знову прибирає один отвір.
• Достатньо близько — теж рахується. Біля свого отвору фігуру затягує всередину з дерев’яним стуком, і вона називає себе, тож дворічці не треба влучати ідеально.
• Помилки м’які. Біля неправильного отвору фігура хитає головою і стрибає назад на килимок, а правильний отвір світиться.
• Гра росте разом із дитиною. П’ятий отвір приносить нові фігури, як-от шестикутник, серце й місяць. На найвищому рівні кольорові обідки зникають, схожі фігури стоять поруч, а самі фігури з самого початку повернуті, тож дитині доводиться порівнювати контур самій.

Поради для дорослих

• Називайте фігуру, коли вона падає. «Коло! Ось і впало». Почути слово в мить успіху — так назва й запам’ятовується.
• Влаштуйте полювання на фігури. Кругла тарілка, квадратне вікно, трикутний шматочок тосту, зірочка на наліпці. Справжні предмети наповнюють фігури змістом.
• Рахуйте кути разом, коли дитина вже знає кілька фігур: три в трикутника, чотири в квадрата, шість у шестикутника.
• Грайтеся і справжньою іграшкою. Коли крутиш дерев’яну фігурку в руці, вчишся того, чого не навчить екран, а гра стане гарним містком, коли коробки з іграшками немає під рукою.

Що далі

Дітям, які люблять шукати відповідності, часто подобається Memory Match, а в Chalk Art можна обвести пальцем ті самі фігури.